^ Доверху

logo

Споконвічна традиція усіх народів - патріотична любов до клаптика рідної землі, де ти народився і виріс, повага до батька-матері, пам'ять про предків, шанування рідної мови, історії, усвідомлення себе кров'ю і плоттю свого народу, бажання передати його духовні надбання у спадок наступним поколінням - це природні почуття. Людське життя спалахує дивовижним цвітом різнобарвних квітів, що випромінюють яскраве світло та тепло, яке зігріває наші душі, спраглі до добрих вчинків та високих моральних цінностей. Людина приходить у цей світ, щоб залишити по собі якісь корисні сліди, усвідомлюючи, що всі земні блага тимчасові й минущі, а всі приваби цього світу подібні до польової квітки: дмухне вітер, прийдуть морози - і її немає. Для людини важливим і незабутнім є те місце, де вона народилася, живе, переносить хвилини щастя й невдач, крізь терни іде до своєї мети, проходячи повз наш "ирій " - дитинство. У серці справжнього українця завжди жив і житиме той яскравий вогник , що повсякчас нагадує нам про наше походження, про наше минуле. Це та незгасима зоря, що кожний час зігріває душу своїм теплом, спогадами та дає нам надію на краще майбуття, на великі досягнення та звершення українського народу як могутньої та непереможної нації.

Багато хто в пошуках цікавих місць вирушають в далекі подорожі як в межах своєї країни так і поза ними, не помічаючи справжні «перлини» в рідному населеному пункті, на своїй вулиці і навіть за рогом.

Працівники культури села Завадинці розробили туристично – краєзнавчий маршрут « Стежками рідного села» ,  з метою кращого пізнання рідного краю, його історії, природи, людей.

 

Туристично – краєзнавчий маршрут села Завадинці

1.Церковно-приходська школа (1909 р.)

2.Пам’ятний знак

3.Хата Нагуляк Валентини Семенівни

4.Підприємство по вирощуванню шампіньйонів (ПП Надвиничний)

5.Панська криничка

6.Парк ”Сосни”

7.Цілюще джерело

8.Столітній ясен

9.Журавель

10.Камяний кар’єр (Золотий)

11.Траянів вал.

Завадинці – село Великояромирського старостинського округу № 2 Городоцької міської  ОТГ, розташоване в низовині, якою протікає річка Яромирка, що впадає в річку Смотрич.

Вірогідно, що Завадинці засновані в ХІV столітті. В основі назви села лежить слово « завада», тобто перешкода. Це пов’язано з оборонними заходами феодалів. Литовці спорудили дерев’яні завали на шляху нападів поляків, біля яких і виникло  с.Завадинці.

За документами Кам’янець –Подільського науково – історичного архіву, Завадинці вперше згадуються в 1451року.

До складу села входить два хутори Золотарка і Поляна.

1. Церковно-приходська школа

с. Завадинці

Збереглося фото , на якому  зображено учнів  церковно – приходської школи  с.Завадинці,  яка була збудована за кошти громади ще у 1882 році.

Цікавий факт в тому, що ця будівля найстаріша у нашому селі, змінювався тільки її зовнішній вигляд. У радянські часи тут теж була школа, потім швейна майстерня .

На теперішній час у цій будівлі знаходиться костьол.

 2. Пам’ятний знак.

На місці могили перепохованих у село В. Яромирку  2-х воїнів ,які загинули у Другій світовій війні 9.05 1990 році було відкрито пам’ятний  знак, як подяка тим 105 жителям села , що не повернулися з фронтових доріг.

3. Хата Нагуляк В.С.

Збереглась  дарча  грамота видана паном Казимиром Пуласким 1.03. 1906 року  братам Михайлу і Федору Прозорським.
Господарі  мали  виплачувати  борг 5 тисяч рублів по мірі можливості . Хата була камяна,  із залізним дахом, поруч знаходився винний склад, кусок землі шириною 23 сажня і довжиною 123 сажня, а ще конюшня і клуня.

Брати поділили хату навпіл, а їх діти  перебудували її.

4. Підприємство по вирощуванню шампіньйонів  ПП Надвиничного О.С.

Справжньою візитівкою нашого села є шампіньйони.

У 2004 році  Олег Степанович Надвиничний організував сімейне підприємство по вирощуванню грибів, яке відоме далеко за межами нашого села.

5. Панська криничка

Знаходиться у парку “Сосни”, вона приваблює людей і сьогодні, бо вода, як кажуть старожили, має цілющі властивості — лікує хвороби очей. Існує легенда про це джерело. Розповідають, що вперше на джерело натрапив сам пан К. Пуласький,  гуляючи своїм розкішним парком.

6. Парк “Сосни”

На пагорбі понад річкою Яромирка знаходиться гайок, який по розповідях старожилів, був справжнім панським парком з  алеями, якими пани виходили і виїзджали на прогулянки. Парк був багатий на гриби і ягоди та різноманітних тварин. Долиною понад річкою ріс фруктовий сад. Породи дерев переважали сосни та граб, тому називали цей парк “Сосни”.

Далі польовою дорогою прямуємо до хутора  Золотарка.

7. Цілюще джерело

На нашому шляху із лівової сторони знаходиться цілюще джерело. Вода тут дуже смачна. Кажуть,що коли її кіпятити то зовсім немає накипу. Хто спробував цю воду хоч раз ,неодмінно приходить ще.

8. Столітній ясен

Велетенський красень-ясен розрісся на перехресті двох вулиць крихітного хутора Золотарка. Це єдиний ясен, який ще був посаджений паном Пулаським і зберігся до наших часів із розкішної алеї ясенів, що були обсаджені навколо маєтку на хуторі. Територія маєтку була зображена на карті і мала назву “Польовий фільварок”. А ще існує містична легенда про ясен.

9.Журавель.

Ще на хуторі Золотарка збереглась криниця – журавель.

Милуючись мальовничими краєвидами прямуємо далі.

10. Кам’яний кар’єр ( Золотий )

Кар’єр біля купинського лісу. За спогадами старожилів, саме там продавали камінь цукровому заводу у селі Левада і брали за нього золото. Саме звідси походить назва хутора Золотарка. “Багата гора”, “Золота гора” — говорилось в народі. Насправді - “кам’яна гора”, що прилягає до лісу, багата своїми покладами. З цієї “Золотої гори” будували в усіх навколишніх селах панські маєтки і випалювали вапно.

11 . “Траянів вал”

Через село Завадинці проходить один із так званих “Траянових валів”, які широко відомі у Східній Європі. Сучасна висота 2-2,5 м, ширина основи — 20 м. Довгий час вважалося, що такі вали появлялися в  І ст.н.е., за правління римського імператора Траяна (звідки і їх назва). Проте, в останні роки з’ясовано, що подібні фортифікації відносяться до різних історичних періодів. Що ж стосується нашого валу, то є підстави пов’язувати його появу, скоріше всього, з VIII – VII ст. до н.е. Відомості про історію спорудження валу можна дізнатись у книзі “Городоччина: минуле і сучасність у контексті історії Поділля. Науковий збірник” — Городок, 1994 р. - с. 70.

 

Copyrigcht © 2013 РБК