^ Доверху
22 січня 2014 р. У залі засідань Районної Державної Адміністрациї відбулося святкування з нагоди Дня Соборності України.
Урочистості розпочали учні ЗОШ №4 – Кадети, які з національними прапорами виконали гімн України. Присутні в залі теж стояли і співали разом з ними. Слова привітання прозвучали від голови РДА Лихви В̓ячеслава Борисовича, який розпочав свою промову з слів : «Сьогодні ми відзначаємо 90-ту річницю об'єднання України в єдину державу - проголошення "Акта Злуки ..."».
Учасник визвольних змагань, перший міністр закордонних справ України Олександр Шульгин писав: «Ідея, проголошена 22 січня 1919 року, живе й житиме: нас поділяли кордони, але цей акт назавжди встановив: існує єдина українська нація».
Значення цієї події, безумовно, виходить за межі політичних, часових і навіть географічних обставин 1919 року. Вона стала для України вічною цінністю. Цей день - знак. Цей день - символ. Символ соборності, єдності, здатності українців до консолідації, до праці і битви за власну державу.
Попри чужі імперії, попри загарбання і асиміляцію українська нація перемогла і залишилися єдиною й неподільною. Ця істина прийшла з глибин народу, пробудженого до життя національною революцією 20-х років.
«Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України» - викарбовано на скрижалях Акта Злуки, на Софійській площі, 90 років тому.
«Акт злуки» - це єдність нашого духу, часу і простору. Це - наша ідея, піднята мов прапор, передана нам, і нам належить передати її в руки майбутнього, нашим дітям і нашим правнукам.
Відновлення нашої незалежності у 1991 році бере своє життя якраз з цього дня.
Ідея єдності перемогла, коли постав живий ланцюг 22 січня 1990 року. Тодішня, вільна і велика у своїй щирості та свободі демонстрація єдності мільйонів українців не залишила сумніву. Імперії гинуть. Імперії падуть. А Україна - вічна.
Це підтвердив Божий день 24 серпня 1991 року. Це утвердив Божий день 1 грудня 1991 року. Понад 90% наших громадян, у тому числі, і присутні, проголосували за незалежність. Ми були як ніколи сильні, бо були єдині.
Ми можемо бути сильні, якщо ми єдині. Я хочу скласти щиру шану тим, хто 90 років тому підняв над нашою землею ідею нації, держави і нашої народної єдності.
Ми згадуємо десятки тисяч патріотів, які стали інтелектуальним, духовним і військовим проводом нашого народу. Ми вшановуємо імена Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Євгена Петрушевича, Симона Петлюри, Євгена Коновальця та інших діячів і лідерів України - Української і Західноукраїнської Народних Республік. Ми з вдячністю згадуємо всіх співвітчизників, які в час національної революції 1917-1921 років боролися за нашу державу Голова РДА помянув хвилиною мовчання усіх кого серед нас немає!
Також , учасників зібрання привітав аматорський хор ветеранів «Червона Калина» (керівник Жмурчук К. В.) Виконали два твори: «Україна є» аранжування Ростислава Демчишина, «Краю мій рідний» - муз. К. Дамінчена, сл.. Майового. Присутні гаряче аплодували народним аматорам.
Після урочистостей учасники зібрання поклдаали квіти до погруддя М. Грушевського.